Читать книгу «Сборник "Гаррі Поттер і фiлософський камiнь"» онлайн.
- Офігенний воротар! - додав Фред.
- Річ у тім, - повів далі Вуд, - що попередні два роки кубок з квідичу мав би належати нам. Відколи до нас прийшов Гаррі, я був переконаний, що ми його здобудемо. Але не вийшло. І ось цього року - останній шанс побачити на кубку назву нашої команди...
Вуд сказав це так сумно, що навіть Фред із Джорджем глянули на нього зі співчуттям.
- Олівере, цей рік буде наш! - сказав Фред.
- Ми переможемо, Олівере! - вигукнула Анжеліна.
- Обов'язково, - додав Гаррі.
Сповнена рішучості команда почала тренуватися тричі на тиждень. Дні ставали холодні, дощові і коротші, але ні грязюка, ні вітер, ні дощ не заважали Гаррі уявляти ту радісну мить, коли вони нарешті здобудуть великий срібний кубок з квідичу.
Після одного з тренувань задубілий від холоду, але задоволений Гаррі увійшов до ґрифіндорської вітальні, де панувало загальне збудження.
- Що сталося? - спитав він Рона й Герміону, які сиділи біля каміна й складали зоряні карти.
- Бачиш? - Рон показав повідомлення, що висіло на старій пошкрябаній дошці оголошень. - Кінець жовтня. Гелловін. Перші вихідні в Гоґсміді.
- Супер! - зрадів Фред, що слідом за Гаррі проліз крізь отвір у портреті. - Мушу зайти в «Зонко», у мене вже майже нема смердюляників.
Гаррі, посмутнівши, бухнувся в крісло біля Рона.
- Гаррі, повір, наступного разу ти зможеш піти з нами, - мовби прочитала його думки Герміона. - Блека скоро впіймають, його ж уже недавно бачили.
- Блек не такий дурний, щоб затівати щось у Гоґсміді, - припустив Рон. - Гаррі, запитай Макґонеґел - може, вона тобі дозволить? Хтозна, коли буде той наступний раз...
- Роне! - обурилася Герміона. - Гаррі має залишатися в школі...
- То що йому - сидіти тут самому? - не погодився Рон. - Давай, Гаррі, запитай Макґонеґел...
- Так, мабуть, я спробую, - рішуче сказав Гаррі. Герміона роззявила рота, щоб заперечити, але тут їй на коліна стрибнув Криволапик. В його зубах теліпався великий мертвий павук.
- Він що, жертиме його тут, перед нами? - насупився Рон.
- Криволапику, мій розумнику, невже ти сам його зловив? - засюсюкала Герміона.
Криволапик почав неквапно жувати павука, не зводячи з Рона своїх нахабних жовтих очей.
- Тримай його біля себе! - роздратовано буркнув Рон, не відриваючись від зоряної карти. - У мене в портфелі спить Скеберс.
Гаррі позіхнув. Його хилило на сон, але треба було докреслити свою карту. Він підсунув портфель, вийняв пергамент, чорнило, перо і взявся за роботу.
- Якщо хочеш, можеш перемалювати з моєї, - запропонував Рон. Він позначив галочкою останню зірку і підсунув Гаррі карту.
Герміона мовчки скривилася: вона ніколи не схвалювала списування. Криволапик і далі незмигно дивився на Рона, помахуючи кінчиком свого пухнастого хвоста. Раптом, без жодного попередження, він стрибнув.
- ТПРУСЬ! - заревів Рон, хапаючи портфеля, бо Криволапик уже вп'явся в нього своїми пазурями і люто почав його дряпати. - ГЕТЬ, ТУПА ТВАРЮКО!
Рон виривав портфель, але кіт вчепився в нього намертво і тільки шипів та бризкав слиною.
- Роне, йому боляче! - пискнула Герміона.
Усі погляди були прикуті до них. Рон розмахував портфелем, а Криволапик його не пускав. І тут з портфеля вилетів Скеберс...
- ЛОВІТЬ КОТА! - заверещав Рон, а Криволапик відпустив портфель і, перестрибнувши через стіл, помчав за переляканим на смерть Скеберсом.
Джордж кинувся на кота, але промахнувся. Скеберс стрімголов промайнув повз двадцять пар ніг і Щез під старим комодом.