- Оранжева, Лонґботоме! - Снейп на очах у класу зачерпнув трохи настійки, а тоді повільно вилив її назад у казенець. - Оранжева. Скажи мені, хлопче, ти справді такий нетямущий?! Я ж виразно сказав: одна щуряча селезінка! І дві-три краплі п'явчиного соку? Що мені робити, Лонґботоме, щоб до тебе нарешті дійшло?
Невіл почервонів і затремтів. Здавалося, він ось-ось заплаче.
- Пане професоре, - попросила Герміона, - я могла б Невілові допомогти...
- Міс Ґрейнджер, я не просив вас висловитися, - холодно відрізав Снейп, і Герміона, як і Невіл, зашарілася. - Наприкінці уроку, Лонґботоме, дамо пару крапель цієї настійки твоїй жабці. Може, хоч після цього ти порозумнішаєш.
У Невіла від жаху аж забило дух.
- Герміоно, допоможи! - простогнав він.
Шеймус Фініґан попросив у Гаррі мідні терези.
- Ти чув, що пишуть у «Щоденному віщуні»? - спитав він. - Начебто хтось бачив Сіріуса Блека.
- Де? - миттю озвалися Гаррі й Рон.
На тому боці стола нашорошив вуха Мелфой.
- Зовсім недалечко звідси, - збуджено прошепотів Шеймус. - Його побачила якась маґелка. Звісно, вона нічого не допетрала: подумала, що то звичайний злочинець і подзвонила на гарячу лінію. Та коли туди прибули з Міністерства магії, за Блеком і слід прохолов.
- Зовсім недалечко звідси... - повторив Рон, багатозначно глянувши на Гаррі. І, помітивши, що Мелфой підслуховує, додав: - Що, Мелфою? Тобі ще чогось нарізати?
Але Мелфой, злісно блиснувши очима на Гаррі, нахилився й просичав:
- Гей, Поттер, хочеш сам зловити Блека?
- Авжеж, - недбало озвався Гаррі.
Тонкі Мелфоєві губи скривилися в посмішці.
- На твоєму місці, - тихо вимовив він, - я б давно уже щось робив. Я б не сидів у школі, як чемнюсінький хлопчик, а скрізь би його шукав.
- Перестань патякати! - обурився Рон.
- Ти що, Поттер, не знаєш? - видихнув Мелфой, а його бляклі очі звузилися.
- Що не знаю?
Мелфой глузливо реготнув.
- Мабуть, не хочеш підставляти власну шию, - мовив він. - Карочє, сподіваєшся на дементорів? А я на твоєму місці помстився б. Я сам би його вистежив.
- Що ти таке верзеш? - розсердився Гаррі, але тут заговорив Снейп:
- У вас у казанцях уже всі компоненти. Тепер треба, щоб розчин трохи настоявся. Ви тим часом усе поприбирайте, а тоді випробуємо настійку Лонґботома...
Креб і Ґойл відверто зареготали, а бідолашний Невіл гарячково розмішував настійку. Герміона потайки шепотіла, що йому робити. Гаррі й Рон, усе поприбиравши, пішли до кам'яної раковини мити руки й черпачки.
- Що мав на увазі Мелфой? - зашепотів Гаррі, підставляючи руки під крижаний струмінь, що дзюркотів з гаргуйлевої пащі. - За віщо я мав би мститися Блекові? Він мені нічого не зробив... поки що.
- Він просто вигадує, - сказав Рон, - хоче, щоб ти зробив якусь дурницю...
Перед самим закінченням уроку Снейп підійшов до Невіла, котрий зіщулився біля свого казанця.
- Підходьте всі сюди, - звелів Снейп, поблискуючи чорними очима, - поглянемо, що станеться з жабкою Лонґботома. Правильно настояний розчин перетворить її на пуголовка. Якщо ж він усе наплутав - а я в цьому не сумніваюся, - то його жабка здохне.
Ґрифіндорці боязко приглядалися. Слизеринці були вельми збуджені. Снейп узяв Тревора, зачерпнув маленькою ложечкою Невілової настійки - вона була вже зелена - і влив її Тревору в пельку.