Читать книгу «Сборник "Гаррі Поттер і фiлософський камiнь"» онлайн.
Коли наступного ранку Гаррі, Рон і Герміона прийшли снідати до Великої зали, вони одразу побачили там Драко Мелфоя, котрий розважав великий гурт слизеринців якоюсь дуже кумедною історією. Помітивши Гаррі, Мелфой почав глузливо вдавати, що непритомніє, а всі довкола зареготали.
- Не звертай уваги, - шепнула Герміона, що йшла поруч з Гаррі. - Просто не звертай - і все. Він того не вартий...
- Гей, Поттер! - заверещала слизеринка Пенсі Паркінсон з мопсоподібним обличчям. - Поттер! Сюди йдуть дементори! У-у-у-у-у-у-у!
Гаррі сів за ґрифіндорський стіл поруч із Джорджем Візлі.
- Ось розклад уроків для третього класу, - передав йому список Джордж. - Гаррі, що з тобою?
- Цей Мелфой... - зітхнув Рон, теж сідаючи біля Джорджа і люто зиркаючи на слизеринський стіл.
Джордж глянув на Мелфоя - той знову вдавано зомлівав з жаху.
- От кабанюра! - скривився Джордж. - Учора в поїзді, коли прийшли дементори, він не був таким сміливим. Чкурнув до нашого купе, правда, Фред?
- Ледь у штани не наклав, - зневажливо глянув на Мелфоя Фред.
- Я, по правді, теж не дуже зрадів, - зізнався Джордж. - Вони жахнющі, ті дементори...
- Ти весь мовби холонеш! - додав Фред.
- Але ж ніхто з вас не зомлів, - тихенько мовив Гаррі.
- Викинь це з голови, - підбадьорливо сказав Джордж. - Татові якось довелося побувати в Азкабані, пам'ятаєш, Фред? Він каже, що гіршого місця ніколи не бачив. Вернувся виснажений, його аж трясло... Дементори висмоктують з людини всю радість. Більшість в'язнів там божеволіють.
- Нічого, побачимо, як порадіє Мелфой після першого матчу, - сказав Фред. - Це ж перший квідич сезону - Ґрифіндор проти Слизерина. Не забули?
Торік Гаррі і Мелфой уже раз стикалися на квідичному полі, і Мелфой мав не найкращий вигляд. Гаррі трохи повеселів і наліг на сосиски зі смаженими помідорами.
Герміона вивчала розклад своїх уроків.
- О, чудово! Кілька нових предметів починаються вже сьогодні, - зраділа вона.
- Герміоно, по-моєму, в твоєму розкладі щось наплутали, - спохмурнів Рон, зазираючи їй через плече. - Глянь, у тебе щодня з десяток предметів. Тобі просто не вистачить часу.
- Нічого, впораюсь. Ми з професоркою Макґонеґел все владнали.
- Але ж послухай, - засміявся Рон, - бачиш сьогоднішній розклад? Дев'ята ранку - віщування. А ось нижче: дев'ята ранку - маґлознавство. А... - Рон нахилився до розкладу, не вірячи очам, - дивися, ще нижче: числомагія - дев'ята ранку. Звичайно, ти серед нас найздібніша, але ж не настільки, щоб бути водночас на трьох уроках!
- Не мели дурниць, - промовила Герміона. - Звісно, водночас на трьох уроках я не буду.
- Але ж...
- Подай мені джем, - попросила Герміона.
- Але...
- Ой, Роне, чого тебе так турбує мій розклад? - огризнулася вона. - Він насичений, але ж я кажу: ми з професоркою Макґонеґел все владнали.
Тієї миті до Великої зали зайшов Геґрід. На ньому був довгий плащ з кротячого хутра, а його величезна рука неуважно погойдувала мертвого тхорика.
- Дай боже! - привітався він, зупинившись на півдорозі до вчительського столу. - Ви будете першими учнями на моєму першому уроці! Відразу по обіді! Я вже не сплю з п'ятої ранку... си готую... Маю надію, шо всьо буде файно... Уявляєте: я - Вчитель!..
Він широко всміхнувся і попрошкував до вчительського столу, і далі погойдуючи тхорика.
- Цікаво, що він понавигадував? - стурбувався Рон.
Зала почала порожніти, учні поспішали на свої перші уроки. Рон подивився в розклад.