Читать книгу «Сборник "Гаррі Поттер і фiлософський камiнь"» онлайн.
- Е-е... - замислився Рон. Правду кажучи, Скеберс ніколи не виявляв жодних талантів. Відьма ковзнула поглядом зі Скеберсового драного лівого вуха до лапки, на якій бракувало пальця, і поцокала язиком.
- Добряче його життя пошарпало, - сказала вона.
- Мені його Персі вже таким дав, - почав виправдовуватися Рон.
- Такий звичайний пацюк живе не довше трьох років, - пояснила відьма. - Якщо хочеш витривалішого, можеш глянути на них...
Вона показала на чорних щуриків, які знову почали стрибати.
- Е, викаблучуються, - пробурмотів Рон.
- Ну, якщо не хочеш його міняти, то спробуй цей тонізуючий засіб для щурів, - порадила відьма, дістаючи з-під прилавка маленький червоний флакончик.
- Добре, - сказав Рон. - А скільки... ОЙ!!!
Рон різко нагнувся. З найвищої клітки йому на голову стрибнуло щось величезне, руде і з шаленим пирханням кинулося на Скеберса.
- КРИВОЛАПИКУ, НЕ СМІЙ!!! - заверещала відьма, але Скеберс, наче брусок мила, вислизнув у неї з рук, розкарячено гепнувся на підлогу і помчав до дверей.
- Скеб! - вигукнув Рон і вилетів услід за пацюком. Гаррі побіг за ними.
Хвилин з десять вони не могли знайти Скеберса, що заховався під сміттєвим бачком біля крамнички «Усе для квідичу». Рон запхнув тремтячого пацюка в кишеню, тоді випростався і потер голову.
- Що то було?
- Або величезний кіт, або маленький тигр, - відповів Гаррі.
- А де Герміона?
- Мабуть, вибирає сову.
Вони повернулися в «Магічний звіринець» саме тієї миті, коли звідти вийшла Герміона, але без сови. Вона міцно притискала до себе величезного рудого кота.
- Ти купила цього монстра? - роззявив рота Рон.
- Він чудовий, правда? - усміхалася Герміона.
«Це вже як на кого», - подумав Гаррі. Руде котяче хутро було густе й пухнасте, але сам кіт був криволапий, а морду мав люту й на диво плескату, немовби лупнувся нею об цегляний мур. Тепер, коли поблизу не було Скеберса, кіт задоволено муркотів.
- Герміоно, та він мало не зняв з мене скальп! - обурився Рон.
- Він же не хотів, правда, Криволапику? - лагідно промовила Герміона.
- А Скеберс? - Рон показав на відстовбурчену кишеню. - Йому потрібна тиша і спокій! А тут під боком чигатиме цей котяра!
- До речі, ти забув тонізуючий засіб для щурів, - сказала Герміона, подаючи Ронові червоний флакончик. - І не хвилюйся, Криволапик буде в моїй спальні, а Скеберс - у твоїй. Усе буде нормально. Бідний Криволапонько!.. Відьма каже, що він уже хтозна-скільки пробув у її крамниці: ніхто його не купував.
- Цікаво, чому? - зіронізував Рон.
Вони рушили до «Дірявого Казана». Там уже сидів містер Візлі й читав «Щоденного віщуна».
- Гаррі! - усміхнувся він. - Як ся маєш?
- Дякую, добре, - відповів Гаррі, і вони всі троє підійшли до містера Візлі.
Містер Візлі відклав газету. З фотографії на Гаррі знову дивився Сіріус Блек.
- Його ще й досі не впіймали? - поцікавився він.