Читать книгу «Сборник "Гаррі Поттер і фiлософський камiнь"» онлайн.

З бічної кімнати вийшла якась постать. Однак коли вони підбігли, їхні серця завмерли. Це був не слизеринець, а Персі.

- Що ти тут робиш? - здивувався Рон.

Персі був вражений таким зухвальством.

- Не твоє діло, - холодно відповів він. - Це Креб чи хто?

- Е-е... ну, так, - підтвердив Рон.

- Ну, то йди у свою спальню, - суворо звелів йому Персі. - Зараз тут небезпечно блукати темними коридорами.

- А ти? - показав на нього Рон.

- Я староста, - випнув Персі груди. - На мене ніхто не нападе.

Раптом за спинами Гаррі й Рона пролунав чийсь голос. До них наближався Драко Мелфой, і вперше в житті Гаррі зрадів, побачивши його.

- Ось ви де! - ліниво протягнув Мелфой. - Що, досі нажертись не могли? Карочє, я вас шукав, хочу показати щось дуже смішне.

Мелфой вороже зиркнув на Персі.

- А ти що тут робиш, Візлі? - вишкірився він.

Персі розлютився:

- Маєш виявляти трохи більше поваги до старости! - обурився він. - Мені не подобається твій тон!

Мелфой криво посміхнувся і дав знак Гаррі й Ро-нові, щоб ті йшли за ним. Гаррі вже хотів було вибачитися перед Персі, але вчасно схаменувся. Разом з Роном він поспішив за Мелфоєм.

- Ох уже той Пітер Візлі!.. - прошипів Мелфой, коли вони повернули в наступний перехід.

- Персі, - машинально виправив його Рон.

- Яка різниця? - скривився Мелфой. - Я бачу. він постійно тут тиняється останнім часом. Думає, що зможе зловити спадкоємця Слизерина!

Він коротко й презирливо реготнув. Гаррі й Рон схвильовано перезирнулися.

Мелфой зупинився біля голої й вологої кам'яної стіни.

- Який там новий пароль? - спитав він Гаррі.

- Е-е... - протягнув Гаррі.

- Ага, «чистокровка»! - пригадав Мелфой, не слухаючи Гаррі, і кам'яні двері, заховані в стіні, ковзнули вбік. Мелфой зайшов, а Гаррі з Роном рушили слідом за ним.

Слизеринська вітальня була довгою, низькою підземною кімнатою з шорсткими кам'яними стінами і стелею, з якої звисали на ланцюгах круглі зеленкуваті лампи. Попереду, в майстерно вирізьбленому каміні, потріскував вогонь, а довкола каміна вимальовувалися силуети кількох слизеринців у різьблених кріслах.

- Зачекайте тут, - звелів Мелфой Гаррі й Ронові, підштовхнувши їх до пари порожніх стільців поодаль від вогню. - Зараз принесу... мені це щойно прислав мій старий...

Гадаючи, що ж їм покаже Мелфой, Гаррі й Рон присіли, вдаючи, ніби почуваються затишно.

Мелфой вернувся за хвилину з газетною вирізкою в руках. Тицьнув її Ронові під ніс.

- Тут є з чого поржати! - сказав він.

Гаррі побачив, як приголомшено вирячилися Ронові очі. Рон швидко прочитав вирізку, силувано гигикнув і подав її Гаррі.

То була вирізка зі «Щоденного віщуна», і йшлося в ній про таке: