Читать книгу «Сборник "Гаррі Поттер і фiлософський камiнь"» онлайн.
- Це найскладніша настійка, про яку я коли-небудь читала, - сказала Герміона, переглядаючи рецепт. - Мереживокрилі мушки, п'явки, м'ята і спориш, - бурмотіла вона, перебігаючи пальцем список компонентів. - Ну, це досить легко, усе це є в шкільній коморі, ми дамо собі раду. О... нічого собі! - молотий ріг дворога, - не знаю, де нам його й дістати? Покришена шкіра африканського змія бумсленґа, - і це буде непросто, - а ще, звичайно, частинка тієї людини, якою треба стати.
- Перепрошую! - гостро озвався Рон. - Що ти маєш на увазі? Я не питиму настою Кребових нігтів!
Герміона ніби його й не чула:
- Цим зараз не треба перейматися, ті частинки додають аж наприкінці.
Ронові мов заціпило й він обернувся до Гаррі, але того тривожило інше.
- Герміоно, ти хоч уявляєш, скільки нам усього треба вкрасти? У шкільній коморі точно немає покришеної шкіри бумсленґа. І що тоді - ламати Снейпів приватний сейф? Не знаю, чи це добра ідея.
Герміона з ляскотом закрила книжку.
- Ну, якщо ви боїтеся, то нехай! - розсердилася вона. Її обличчя розпашілося, а очі блищали яскравіше, ніж завжди. - Ви знаєте, що я не люблю порушувати правил. Але, як на мене, погрози всім, хто маґлівського роду, - то набагато гірше порушення, ніж виготовлення складної настійки. Але якщо вам байдуже - причетний до цього Мелфой чи ні, я одразу ж піду до мадам Пінс і віддам книжку!
- Ніколи не думав, що дочекаюся дня, коли ти будеш переконувати нас порушити правила! - здивувався Рон. - Гаразд, ми це зробимо. Тільки без нігтів, о'кей?
- А як довго треба готувати настійну? - поцінавився Гаррі, коли повеселіла Герміона знову розгорнула книгу.
- Ну, якщо м'яту треба збирати при повному місяці, а мереживні крильця настоювати три тижні, то, гадаю, вона буде готова десь за місяць. Треба тільки дістати всі компоненти.
- Місяць? - засмутився Рон. - Та за цей час Мелфой переб'є половину учнів маґлівського роду! - Але Герміонині очі знову небезпечно звузилися, тож він швиденько додав: - Але це найкращий план, який ми маємо. Отож - повний вперед!
Проте, поки Герміона виглядала, чи їм безпечно вийти з туалету, Рон прошепотів до Гаррі:
- Було б значно менше мороки, якби ти завтра просто збив Мелфоя з мітли.
Гаррі прокинувся в суботу ще вдосвіта і якийсь час лежав, думаючи про сьогоднішний матч із квідичу. Він хвилювався, уявляючи, що скаже Вуд, коли Ґрифіндор програє, і переживав, що буде, коли перед ними з'явиться команда на найшвидших у світі спортивних мітлах. Він ще ніколи так сильно не бажав перемоги над Слизерином. Пролежавши так з півгодини й відчуваючи, як тривожно стискається його серце, він піднявся, одягнувся й пішов снідати доволі рано. За довгим порожнім столом він побачив решту гравців ґрифін-дорської команди, які з напруженим виглядом збилися докупи.
Наближалася одинадцята, і вся школа рушила на стадіон для квідичу. Був досить паркий день, який обіцяв грозу. Рон з Герміоною підбігли, щоб побажати Гаррі удачі, перше ніж він зайде до роздягальні. Гравці одягли яскраво-червону ґрифін-дорську форму, а тоді посідали, щоб вислухати традиційні передматчеві настанови Вуда.
- Слизерин має кращі мітли, ніж ми, - промовив він, - тут годі заперечити. Але ми маємо кращих гравців. Ми тренувалися ретельніше за них, літали і в погоду, і в негоду («Що правда, то правда, - пробурмотів Джордж Візлі. - Я ще від серпня не був сухим»), тож вони ще проклинатимуть той день, коли дозволили малому слизняку Мелфою купити собі місце в команді.
Схвильовано здіймаючи груди, Вуд повернувся до Гаррі:
- Ти, Гаррі, повинен показати їм, що для ловця багатий батько - то ще не все. Гаррі, ти мусиш або впіймати снича раніше за Мелфоя, або померти. Сьогодні нам конче потрібна перемога! Нічого, окрім перемоги!
- Так що розслабся, Гаррі, - підморгнув йому Фред.
Коли ґрифіндорці виходили на поле, їх привітав гамір трибун; здебільшого лунали підбадьорливі вигуки, адже Рейвенклов і Гафелпаф бажали Сли-зеринові поразки. Проте слизеринці зняли теж чималий галас і засвистіли. Мадам Гуч, тренер з кві-дичу, попросила Флінта й Вуда потиснути руки, і капітани, обмінявшись загрозливими поглядами. Щосили стиснули один одного.
- Починаємо після свистка, - сказала мадам Гуч. - Три... два... один...
Натовп збуджено загудів, і чотирнадцять гравців злетіли у свинцеве небо. Гаррі здійнявся вище за всіх і примружився, шукаючи снича.
- Що, кайфуєш, башка зі шрамом? - крикнув Мелфой, проносячись під ним, мовби демонструючи швидкість своєї мітли.
Гаррі не мав часу відповісти. Саме тієї миті у нього мало не влучив важкий чорний бладжер; Гаррі ледве ухилився, відчувши, як бладжер черкнув по волоссю.
- Пильнуй, Гаррі! - майнувши поряд, гукнув Джордж із биткою в руці, готовий відбити бладжера назад до слизеринців. Гаррі побачив, як він з усієї сили вгатив по бладжеру, скерувавши його на Адріяна Пасі, але бладжер розвернувся і знову понісся до Гаррі.
Гаррі стрімко пірнув униз, ухиляючись від м'яча, а Джордж потужно відбив його в напрямку Мелфоя. І знову бладжер розвернувся, немов бумеранг, і прицілився в голову Гаррі.
Гаррі розігнався і полинув на протилежний край поля. Він чув, як бладжер зі свистом летить услід. Що діється? Бладжери ніколи не полювали тільки на одного гравця, а прагнули збити якомога більше учасників.
На тому краю поля Фред Візлі приготувався зустріти бладжера. Гаррі пірнув униз, а Фред щосили влупив, і бладжер змінив напрямок польоту.
- Готово! - радісно закричав Фред, але радіти було зарано: бладжер знову помчав до Гаррі, який притягував його, наче магніт, і Гаррі знову мусив щодуху від нього втікати.