Читать книгу «Сборник "Гаррі Поттер і фiлософський камiнь"» онлайн.
Не звертаючи уваги на великий напис «Туалет не працює», вона відчинила двері.
То був найпонуріший, найнеприємніший туалет, До якого коли-небудь заходив Гаррі. Під великим потрісканим і вкритим плямами дзеркалом простягся цілий ряд щербатих кам'яних умивальників. Мокра підлога відбивала невиразне світло кількох недогарків, що чаділи у свічниках; дерев'яні дверцята кабінок були облуплені й пошкрябані, а одні з них, наполовину зірвані з завісів, похитувались.
Герміона приклала пальця до вуст і підійшла до останньої кабінки.
- Привіт, Мірто! Як справи? - сказала вона.
Гаррі й Рон підійшли теж. Плаксива Мірта плавала в туалетному бачку, видушуючи прищик на підборідді.
- Це дівочий туалет, - підозріло глянула вона на Рона й Гаррі. - Вони не дівчата.
- Ні, - погодилася Герміона. - Я просто хотіла їм показати, як... е-е... тут гарно.
Вона невиразно махнула рукою в бік старого брудного дзеркала й мокрої підлоги.
- Запитай, чи вона щось бачила, - ледь чутно попросив Герміону Гаррі.
- Що ти там шепочеш? - глянула на нього Мірта.
- Нічого, - швидко озвався Гаррі. - Ми просто хотіли запитати...
- Я не хочу, щоб за моєю спиною про щось перемовлялися! - проказала Мірта, ковтаючи сльози. - Я все відчуваю, хоч і померла!
- Мірто, тебе ніхто не хоче образити, - пояснила Герміона. - Гаррі тільки...
- Мене ніхто не хоче образити! Отакої! - завила Мірта. - Моє життя у цій школі було таким жалюгідним, а тепер ще й хочуть спаскудити мою смерть!
- Ми хотіли запитати, чи ти останнім часом не помічала чогось дивного, - швидко додала Герміона, - бо під час Гелловіну перед дверима цього туалету хтось напав на кицьку.
- Чи ти бачила тут когось того вечора? - запитав Гаррі.
- Я не звертала уваги! - драматично проказала Мірта. - Півз мене так образив, що я прийшла сюди і намагалася сама себе вбити. Але потім я, звичайно, пригадала, що я... що я...
- Уже мертва, - підказав Рон.
Мірта заридала, знялася в повітря, а тоді перевернулася й пірнула в унітаз сторч головою, забризкавши їх і зникнувши з очей. Судячи з приглушених ридань, вона забилася в якийсь вигин каналізаційної труби.
Гаррі й Рон роззявили роти, але Герміона втомлено знизала плечима й сказала:
- Якщо чесно, сьогодні Мірта була майже веселою. Гаразд, ходімо звідси.
Гаррі ледве встиг зачинити двері, за якими чулися булькітливі Міртині схлипування, як пролунав гучний голос, від якого всі аж підскочили.
- РОНЕ!
На сходах завмер геть приголомшений Персі Візлі, на грудях якого виблискував значок старости.
- Це дівочий туалет! - зойкнув він. - Що ви там...
- Просто дивилися, - знизав плечима Рон. - Чи нема яких слідів, розумієш...
Персі аж роздувся, нагадавши Гаррі місіс Візлі.
- Забирайтеся звідси! Геть! - замахав він руками, відганяючи їх. - Невже вам байдуже, що можуть подумати? А ви знову прийшли сюди, коли всі вечеряють!
- А чого б не прийти? - обурився Рон, зупинившись і люто зиркнувши на Персі. - Слухай, ми ту кицьку й пальцем не чіпали!
- Я так і казав Джіні, - сердито озвався Персі, - але вона й досі думає, що вас виженуть; я ще ніколи не бачив її такою засмученою, вона вся в сльозах! Ти хоч би подумав про неї, усі першокласники тільки про це й говорять.