Читать книгу «Сборник "Гаррі Поттер і фiлософський камiнь"» онлайн.
- Я такого й не казав, але я не розумію, чому ви нам не довіряєте. Усі присутні в цій кімнаті чинили опір, і всі опинилися тут, бо на них полювали Керроу. Усі присутні довели свою вірність Дамблдорові... і вірність тобі.
- Послухайте, - почав Гаррі, сам не знаючи, що казати, та це вже не мало особливого значення, бо за спиною в нього щойно відчинилися двері тунелю.
- Ми отримали твою звістку, Невіле! Гаррі, Роне, Герміоно! Привіт вам! Ми так і думали, що ви тут!
Це були Луна й Дін. Шеймус задоволено загорлав і побіг обніматися зі своїм найкращим другом.
- Салют усім! - радісно привіталася Луна. - Ой, як гарно знов до вас повернутися!
- Луно, - розгубився Гаррі, - а ти чого тут? Як ти?..
- Я їй повідомив, - пояснив Невіл, показуючи фальшивий ґалеон. - Я обіцяв їй і Джіні, що дам їм знак, якщо ти тут з’явишся. Ми всі думали, що твоє повернення означатиме революцію. Що ми повстанемо проти Снейпа і тих Керроу.
- Звичайно, інакше й бути не може, - весело підтримала його Луна. - Правда ж, Гаррі? Ми починаємо боротьбу, щоб вигнати їх з Гоґвортсу?
- Послухайте, - Гаррі вже охоплювала паніка, - нам дуже прикро, але ми повернулися не для цього. Ми повинні щось зробити, а тоді...
- То ви просто покинете нас серед усього цього? - не вірив Майкл Корнер.
- Ні! - заперечив Рон. - Ми це робимо заради вас усіх, бо йдеться про те, щоб позбутися Відомо-Кого...
- Тоді дозвольте вам допомогти! - сердито сказав Невіл. - Ми теж хочемо взяти в цьому участь!
За їхніми спинами знову почувся шум, і Гаррі озирнувся. Серце його ледь не вискочило з грудей. З отвору в стіні вилазила Джіні, а за нею Фред, Джордж і Лі Джордан. Джіні подарувала Гаррі осяйну усмішку. Він зовсім забув чи ще й не усвідомив по-справжньому, яка вона гарна. І водночас він менше за все в житті хотів бачити її тут.
- Еберфорс уже психує - повідомив Фред, піднімаючи руку у відповідь на вітальні вигуки. - Він хоче виспатись, а його шинок перетворився на вокзал.
Гаррі аж рота роззявив. Зразу за Лі Джорданом з тунелю вибралася колишня симпатія Гаррі, Чо Чанґ. Вона всміхнулася.
- Я отримала звістку, - вона показала фальшивий ґалеон і сіла біля Майкла Корнера.
- То які в нас плани, Гаррі? - поцікавився Джордж.
- Немає ніяких планів, - відповів Гаррі, спантеличений несподіваною появою всіх цих людей і неспроможний думати через біль у шрамі.
- Щось придумаєш уже в процесі? Я так люблю найбільше, - зрадів Фред.
- Припини це все! - сказав Гаррі Невілові. - Навіщо ти їх усіх накликав? Якесь божевілля...
- Ми боремося, так? - запитав Дін, виймаючи свій фальшивий ґалеон. - Тут повідомлялося, що Гаррі повернувся, і ми йдемо в бій! Тільки мені треба дістати чарівну паличку...
- То ти не маєш палички?.. - здивувався Шеймус.
Рон раптом повернувся до Гаррі.
- А може, хай нам допоможуть?
- Що?
- Вони нам можуть допомогти. - Він стишив голос, щоб не чув ніхто, крім Гаррі та Герміони, що стояла між ними. - Ми ж не знаємо, де це. А треба знайти якнайскоріше. Не мусимо їм казати, що це горокракс.
Гаррі глянув на Рона, тоді на Герміону. Дівчина пробурмотіла:
- Думаю, Рон має рацію. Ми ж навіть не знаємо, що треба шукати, без них ми не обійдемось. - А коли побачила, що Гаррі це не переконало, додала: - Ти ж не мусиш усе робити сам.
Гаррі швидко все обміркував, хоч голова й розколювалася з болю. Дамблдор попереджав, щоб нікому, крім Рона й Герміони, не казати про горокракси. «...любов до таємниць і до брехні, так нас усіх виховували, тільки в Албуса... це виходило природно...» Невже він ставав схожий на Дамблдора, і приховував свої таємниці від усіх, нікому не довіряючи? Хоча... Дамблдор довірився Снейпові, і чим це все закінчилося? Убивством на верхівці найвищої вежі...
- Добре, - ледь чутно сказав він найближчим друзям. - Добре, - звернувся він до решти присутніх у кімнаті, і гамір миттю вщух. Фред і Джордж, що розважали сусідів анекдотами, принишкли. Усі схвильовано й уважно дивилися на Гаррі.