- Такі мармизи треба маслопивом запивати. Що з тобою сталося, почваро?
Гаррі відповів не зразу.
- Я тебе питаю, - повторив Ґрейбек, а Гаррі отримав удар у живіт, від якого аж зігнувся, - що сталося?
- Ужалило, - пробурмотів Гаррі. - Щось мене вжалило.
- Ага, схоже на це, - пролунав другий голос.
- Як твоє прізвище? - прогарчав Ґрейбек.
- Дадлі, - відповів Гаррі.
- А ім’я?
- Я... Вернон. Вернон Дадлі.
- Перевір список, Скабіор, - розпорядився Ґрейбек, і Гаррі почув, як той почовгав до Рона. - А ти хто, рудий?
- Стен Шанпайк, - відповів Рон.
- Так ми й повірили, - сказав чоловік на прізвище Скабіор. - Що ми, Стена Шанпайка не знаємо? Він же на нас працює.
Знову почувся глухий удар.
- Я... Б-барді, - застогнав Рон, і Гаррі зрозумів, що в нього в роті повно крові. - Барді Відлі.
- Візлі? - проскреготів Ґрейбек. - То ти пов’язаний зі зрадниками роду, навіть якщо й сам не бруднокровець. І нарешті, твоя юна гарненька подружка... - Він це сказав так пожадливо, що в Гаррі мороз пройшов по спині.
- Не спіши, Ґрейбек, - застеріг Скабіор, а інші загиготіли.
- Ой, та я ще не кусаю. Ану, чи пригадає вона своє ім’я швидше за Барні. Ти хто, симпатюля?
- Пенелопа Клірвотер, - відповіла Герміона. Голос її, хоч і повний жаху, звучав переконливо.
- Який твій Кровний статус?
- Напівкровна, - сказала Герміона.
- Легко перевірити, - втрутився Скабіор. - Але, судячи з вигляду, уся ця шпана ще мала б ходити в Гоґвортс...
- Ми по’инули ш’олу, - пояснив Рон.
- Покинули, рудий? - перепитав Скабіор. - І що, надумали піти в турпохід? І так собі, для хохми, назвати ім’я Темного Лорда?
- Де ’ля ’охми, - заперечив Рон. - Випа’ково.
- Випадково? - Усі аж зігнулися з реготу.
- А ти знаєш, Візлі, де полюбляють називати ім’я Темного Лорда? - прогарчав Ґрейбек. - В Ордені Фенікса. Ці слова щось для тебе означають?
- Ні.
- А вони там не виявляють належної пошани до Темного Лорда, тому на це ім’я накладено табу. Ми вже так вирахували кількох членів Ордену. Але побачимо. Зв’яжіть їх разом з іншими двома затриманими!
Хтось схопив Гаррі за волосся, поволік, примусив сісти, прив’язав спиною до інших спин. Гаррі усе ще був напівсліпий і майже нічого не бачив набряклими очима. Коли чоловік, що його зв’язував, відійшов, Гаррі зашепотів до інших бранців.
- Хтось має чарівну паличку?