- Ні, - заперечив він. - Це вона була змією... або змія була нею... увесь той час.
- Ш-що?
Він заплющив очі. І досі відчував на собі сморід того дому. Це допомагало з неймовірною чіткістю пригадати все те жахіття.
- Батільда, мабуть, недавно померла. Змія була... була у ній усередині. Відомо-Хто залишив її в Ґодриковій Долині чекати. Ти мала рацію. Він знав, що я повернуся.
- Змія була у неї всередині?
Він знову розплющив очі. Герміону аж нудило.
- Люпин казав, що ми зіткнемося з чарами, яких і уявити не могли, - сказав Гаррі. - Вона не хотіла розмовляти при тобі, бо це була парселмова, я не збагнув тоді, що це парселмова, бо я її розумію. Коли ми піднялися нагору, змія послала про це повідомлення Відомо-Кому, я це чув у своїй голові, я відчув його збудження, він наказав мене затримати... а тоді...
Він пригадав, як змія виповзала з Батільдиної шиї. Не варто було переповідати ці деталі Герміоні.
- ...вона змінилася, стала змією й напала.
Він подивився на слід від укусу.
- Вона не повинна була мене вбивати, а тільки затримати до приходу Відомо-Кого.
Якби ж він зумів ту змію вбити, то все було б не намарно... Він розчаровано сів на ліжку й відкинув покривала.
- Гаррі, лежи, тобі треба відпочити!
- Це тобі треба поспати. Не ображайся, але вигляд у тебе жахливий. Зі мною все гаразд. Я трохи побуду на варті. Де моя чарівна паличка?
Вона не відповіла, а тільки дивилася на нього.
- Герміоно, де моя чарівна паличка?
Вона закусила губу, і з її очей бризнули сльози.
- Гаррі...
- Де моя паличка?
Вона сягнула рукою під ліжко й простягла йому чарівну паличку.
Гостролистова його паличка була фактично розламана надвоє. Два дерев’яні уламки трималися разом лише завдяки тоненькій феніксовій пір’їні всередині. Гаррі взяв її в руки, наче живу істоту, яку жахливо поранили. Він не міг думати - усе зливалося в суцільну смугу паніки й страху. Простяг паличку Герміоні.
- Зціли її. Будь ласка.
- Гаррі, навряд, вона ж переломилася...
- Будь ласка, Герміоно, спробуй!
- Р-репаро.
Дві частинки чарівної палички поєдналися. Гаррі підніс її догори.
- Лумос!
Паличка ледь-ледь зажевріла і знову погасла. Гаррі націлився нею на Герміону.
- Експеліармус!
Герміонина чарівна паличка трохи смикнулася, але не вилетіла з її рук. Ця квола спроба чарування виявилася для щойно склеєної палички завеликим навантаженням і вона знову розламалася надвоє. Гаррі дивився, охоплений жахом, неспроможний сприйняти те, що бачив... чарівна паличка, яка стільки всього пережила...