Читать книгу «Сборник "Гаррі Поттер і фiлософський камiнь"» онлайн.
Герміона рвучко обернулася й глянула на Гаррі. Вони не посміли нічого сказати в присутності Фінеаса Ніґелуса, котрий нарешті зумів знайти вихід.
- Ну, на добраніч вам, - трохи роздратовано попрощався він і почав зникати з картини. Виднілися вже тільки криси його капелюха, коли Гаррі несподівано вигукнув:
- Стривайте! А ви казали про це Снейпові?
Фінеас Ніґелус знову встромив голову із зав’язаними очима в картину.
- Професор Снейп має думати про важливіші речі, ніж численні дивацтва Албуса Дамблдора. Прощавай, Поттере!
І з цими словами він зник остаточно, лишивши по собі тільки темне полотно.
- Гаррі! - вигукнула Герміона.
- Знаю! - закричав Гаррі. Не в змозі стриматися, він гатив кулаком у повітрі. Він і надіятись на таке не смів. Закрокував наметом, відчуваючи, що завиграшки пробіг би цілу милю. Навіть про голод забув. Герміона запхнула портрет Фінеаса Ніґелуса назад у сумочку. Застібнула пряжку, кинула сумочку вбік і підняла до Гаррі сяюче лице.
- Горокракси можна знищити мечем! Леза ґоблінської роботи вбирають тільки те, що їх зміцнює... Гаррі, цей меч просочений отрутою Василіска!
- А Дамблдор не віддав його мені, бо думав ним скористатися, хотів відкрити ним медальйон...
- ...і він, мабуть, розумів, що меча тобі не віддадуть, якщо він запише його у свій заповіт...
- ...тому він виготовив копію...
- ...і поклав у скляну шафку підробку...
- ...а справжнього меча залишив... де?
Вони подивились одне на одного. Гаррі відчував, що відповідь висить невидимо в повітрі над ними, до болю близько. Чому Дамблдор не сказав? Чи, може, сказав, але Гаррі тоді просто не збагнув?
- Думай! - прошепотіла Герміона. - Думай! Де він міг його залишити?
- Не в Гоґвортсі, - знову закрокував Гаррі.
- Десь у Гоґсміді? - припустила Герміона.
- Може, у Верескливій Халупі? - запитав Гаррі. - Туди ніхто не заходить.
- Але Снейп знає, як туди проникнути, це було б ризиковано.
- Дамблдор довіряв Снейпові, - нагадав їй Гаррі.
- Та не аж так, щоб розказати про підміну мечів, - відказала Герміона.
- Так, справді! - погодився Гаррі, ще більшу радість відчувши від думки, що Дамблдор таки мав деякі сумніви, бодай найменші, щодо надійності Снейпа. - То, може, він заховав меча десь далеко від Гоґсміда? А ти що думаєш, Роне? Роне?
Гаррі озирнувся. На одну бентежну мить він подумав, що Рон вийшов з намету, але одразу побачив, що той з кам’яним лицем лежить у затінку нижнього ліжка.
- О, нарешті згадали й про мене? - буркнув Рон.
- Що?
Рон пирхнув, втупившись у днище верхнього ліжка.
- Ви собі продовжуйте. Бо ще зіпсую вам забаву.
Збитий з пантелику Гаррі глянув на Герміону, чекаючи допомоги, але вона лише головою похитала, збентежена не менше за нього.
- Що таке? - запитав Гаррі.