Читать книгу «Сборник "Гаррі Поттер і фiлософський камiнь"» онлайн.
- Реґ! - закричала місіс Катермол, кидаючись Ронові в обійми. - Ранкорн мене випустив, він напав на Амбридж і Якслі, і ще звелів нам усім тікати з країни, я думаю, нам так і треба зробити, Реґ, я серйозно тобі кажу. Біжімо додому, хапаймо дітей і... а чого ти такий мокрий?
- Вода, - пробурмотів Рон, вивільняючись з її обіймів. - Гаррі, їм відомо, що в міністерство хтось проник, бо виявили дірку в дверях кабінету Амбридж. Думаю, ми маємо хвилин п’ять, якщо це...
Герміонин патронус ляснув і зник. Вона повернула до Гаррі перелякане лице.
- Гаррі, якщо ми потрапимо тут у пастку...
- Не потрапимо, якщо поквапимось, - відповів Гаррі.
Він звернувся до юрби людей, що мовчки стояли в нього за спиною, повитріщавши очі.
- Хто має чарівні палички?
Близько половини підняли руки.
- Так, ті, хто не має паличок, хай тримаються за тих, хто має. Усе треба робити швидко... щоб нас не встигли зупинити. Ходімо.
Вони якось зуміли всі втиснутися в два ліфти. Патронус Гаррі стояв на чатах біля золотих ґрат, поки ті не зсунулися, й ліфти поїхали вгору.
- Восьмий рівень, - пролунав холодний голос відьми, - Велика зала.
Гаррі відразу зрозумів, що вони вскочили в халепу. У Великій залі було повно людей, що бігали від каміна до каміна, і їх запечатували.
- Гаррі! - пискнула Герміона. - Що нам тепер?..
- СТОП! - заревів Гаррі, й могутній Ранкорнів голос луною прокотився по Великій залі. Чаклуни, що запечатували каміни, заціпеніли. - За мною, - прошепотів він нажаханим маґлородцям, що збилися в гурт за Роном та Герміоною.
- Що таке, Альберте? - нервово запитав той самий лисуватий чаклун, що вранці випав з каміна зразу після Гаррі.
- Оці всі повинні звідси вийти, перш ніж ви запечатаєте виходи, - звелів якомога авторитетніше Гаррі.
Чаклуни, що стояли перед ним, перезирнулися.
- Нам наказали запечатати всі виходи й нікого не...
- Ти мені перечиш? - вибухнув Гаррі. - Хочеш, щоб я перевірив твоє родове дерево так само, як Деркові Кресвелу?
- Вибач! - зойкнув лисуватий чаклун і відсахнувся. - Я не це мав на увазі, Альберте, просто я думав... я думав, що їх усіх допитували, і...
- Їхня кров чиста, - урвав його Гаррі, і його низький голос грізним відлунням прокотився залою. - Чистіша, ніж у багатьох з вас. Ідіть, - пророкотав він маґлородцям, ті підбігли до камінів і по двоє почали зникати. Міністерські чаклуни відійшли - деякі розгублені, деякі налякані й обурені. І тут...
- Мері!
Місіс Катермол озирнулася. З ліфта вибіг справжній Реґ Катермол, він уже не блював, але був блідий і змарнілий.
- Р-Реґ?
Вона подивилася на чоловіка, а тоді на Рона, котрий голосно вилаявся.
Лисуватий чаклун роззявив рота, його голова кумедно поверталася від одного Реґа Катермола до другого.
- Гей... що тут відбувається? Що це таке?
- Запечатати вихід! ЗАПЕЧАТАТИ!
З іншого ліфта вилетів Якслі й кинувся до чаклунів біля каміна, в якому вже щезли майже всі маґлородці, крім місіс Катермол. Лисуватий чаклун підняв було чарівну паличку, але Гаррі щосили вдарив його величезним кулачиськом - і той полетів шкереберть.
- Він допомагав утекти маґлородцям, Якслі! - крикнув Гаррі.