випити стремінного — випити на коня
випулисті (очі) — булькаті, вирячені, лупаті (очі)
висок (рос.) — скроня
вистилізувати — відредагувати
виховзнутися — вислизнути
виш (рос.) — алегроформа від видишь («бачиш»), укр. Бач
Вишневецький Януш — краківський каштелян
відданиця — дівчина шлюбного віку; дівчина на порі
віддатися — вийти заміж
відлога — каптур, частина верхнього одягу для захисту голови в негоду
відтрутити — відштовхнути
відтручувати — відштовхувати
візвання — заклик, звернення
вікторія — перемога
вірли — орли
вісьта — вигук, яким повертають коней наліво
віха — зрізана вершина ялини, берези, декілька гілок тощо, які прибивають до крокв, аби позначити завершення основних робіт на спорудженні хат та господарських будівель
возглаголити — промовити
Войнаровський Андрій Янович (1681/1682–1740-і) — небіж І. Мазепи, син Олександри Мазепи і київського земського судді Яна Войнаровського. Навчався у Києві й у Дрезденському університеті. У жовтні 1708 І. Мазепа відправив А. Войнаровського до Меншикова з повідомленням, що не може зустрітися з ним через хворобу. А. Войнаровський, отримавши нові повідомлення від гетьмана, втік з Горська. Взяв активну участь в антимосковському повстанні — їздив до Туреччини, Криму зі зверненнями про допомогу, відзначився у боях за Веприк і Гадяч. У Бендерах домігся передання йому в спадок великого скарбу гетьманського уряду. Провадив переговори у Криму, Стамбулі, з європейськими урядами в українській справі, намагався створити антиросійську коаліцію, щоб відновити українську державність. 1716 був підступно захоплений і вивезений з Німеччини до Петропавлівської фортеці, де пробув до 1723, потім його заслали в Якутськ, де він помер десь у 1740-их роках.
воловодити — довго вирішувати якусь справу; зволікати
вонь — сморід
впоминатися — нагадувати, домагаючись чогось
всадник (рос.) — вершник
встави — суглоби
ґваранція — гарантія
Ґіллєнкрок — генерал-квартирмайстер шведської імператорської армії
ґорсетка — корсетка; безрукавка, пошита на талію
ґуґля — курка
гаківниця — довга важка рушниця з гаком на прикладі, яка була на озброєнні запорізьких козаків
Галаган Гнат — охочекомонний полковник