В 2009 г. за повесть «Игра в расшибного» саратовский писатель Владимир Масян стал лауреатом саратовской областной премии «Имперская культура» имени профессора Эдуарда Володина в номинации «Проза».
«Кира боится оставаться с Артемкой одна, поэтому, когда муж- предприниматель занят делами в городе, а няня берет двухдневный отпуск, Кира обычно зовет в гости одинокую подругу Таню, учительницу
В сборнике опубликованы два произведения Игоря Гринькова — повесть «Белый пиджак» и рассказ «Люди из тени», объединенные одной злободневной темой, посвященной проблеме самого распространенного
Це — майже детективна історія про людину, яка опинилася у владній верхівці, проте заплатила за це своїм серцем... Президентові України пересадили чуже серце, випадково він дізнається про те, що його
Роман «Год любви» швейцарского писателя Пауля Низона (р. 1929) во многом автобиографичен. Замечательный стилист, он мастерски передает болезненное ощущение «тесноты», ограниченности пространства
Паэма народнага паэта Беларусі Ніла Гілевіча "Сказ пра Лысую гару" больш за 30 гадоў існавала як твор Францішка Ведзьмака-Лысагорскага. Дзякуючы яркім сатырычным і гратэскавым фарбам яна набыла ў
Андреас Окопенко (род. 1930) — один из самых известных поэтов и писателей современной Австрии, лауреат многочисленных литературных премий (в 2001 г. — премия имени Георга Тракля). Его роман «Лексикон
В невеличкому гірському селищі Віскос з’являється незнайомець. За плечима в нього рюкзак, де лежать одинадцять зливків золота і ноутбук. Він прийшов у пошуках відповіді на питання, яке його давно
«Сліпота» — це історія про те, як в одному безіменному мегаполісі люди раптом всі осліпли, крім однієї жінки, і до чого це призвело. Це алегорія про людське життя — безжально-іронічна,
Василь Слапчук - український поет та прозаїк. За часів радянсько-російської влади відбував військовий обов'язок у Афганістані. В романі "Книга забуття" автор обмірковує афганський досвід.
Лауреат Нобелівської премії 1968 р. Ясунарі Кавабата (1899–1972) зберіг у своїх творах суто японську естетичну традицію в змалюванні людини й природи, в трактуванні вічних тем кохання й розлуки,
«Все своє життя я прагнув до прекрасного і буду прагнути до самої смерті», — так сказав Ясунарі Кавабата (1899–1972) під час вручення йому Нобелівської премії 1968 року. Він сам визначав для себе
«Все своє життя я прагнув до прекрасного і буду прагнути до самої смерті», — так сказав Ясунарі Кавабата (1899–1972) під час вручення йому Нобелівської премії 1968 року. Він сам визначав для себе
Лауреат Нобелівської премії 1968 р. Ясунарі Кавабата (1899–1972) зберіг у своїх творах суто японську естетичну традицію в змалюванні людини й природи, в трактуванні вічних тем кохання й розлуки,
Лауреат Нобелівської премії 1968 р. Ясунарі Кавабата (1899–1972) зберіг у своїх творах суто японську естетичну традицію в змалюванні людини й природи, в трактуванні вічних тем кохання й розлуки,