Подорожі філософа під кепом

Майк Йога́нсен, справжнє ім'я Михайло Герва́сійович Йога́нсен (16 (28) жовтня 1895, Харків – 27 жовтня 1937, Київ) – український поет, прозаїк доби «Розстріляного відродження». Також – перекладач, критик, лінгвіст, сценарист. Один із засновників літературного об'єднання ВАПЛІТЕ. Жертва сталінських репресій.

Майка Йогансена називають «чудомайстром», дотепним і талановитим письменником, який може про що завгодно у світі розповісти цікаво: і про мандрівку навколо власної кімнати, і про пригоди сірникової коробки. Натомість автор виходить за межі власної квартири і їде розповідати про нафту у Казахстані, про гоніння євреїв у Нікопольському районі, а також про Дніпровсько-Бузький лиман під час путини.

Дагестан, Казахстан, радянська Болгарія та єврейські колонії – книжка Майка Йогансена є свідченням зародження українського художнього репортажу ще у 20-х роках минулого століття. Збірка з п’яти подорожніх нарисів автора належить до серії «Наші 20-ті», у межах якої видавництво Темпора відроджує авторів, чиї тексти були «забутими» з ідеологічних міркувань за часи радянської влади.

«Подорож людини під кепом (Єврейські колонії)» – книга Майка Йогансена, вперше видана 1929 р. Поштовхом до написання книги стала мандрівка автора навесні 1928-го року в сільськогосподарські єврейські поселення на півдні України. Безпосередньо описано подорож Нікопольським районом. На той час у поселеннях широко розгортала свою діяльність американська організація «Джойнт», яка уклала угоду з урядом СРСР. Для підтримки та відновлення єврейських колоній Південної України року було утворено сільськогосподарський підрозділ – «Агро-Джойнт», основним завданням якого стала матеріальна та кадрова допомога колективам переселенців.

Назва виданої 1931 року книжки Майка Йогансена «Подорож у радянську Болгарію» може дещо збити читача з пантелику: читач, прочитавши таку назву, може подумати, що це цілковито серйозний і солідний репортаж про мандрівку автора до країни Болгарії. Але це не зовсім так. Тобто це дійсно репортаж про мандрівку автора, але, по-перше, не цілковито серйозний і солідний, а досить веселий: Йогансен, будучи письменником вельми дотепним, наситив книжку такою кількістю комізму, що її можна зарахувати в якійсь мірі до категорії літератури гумористичної (але серйозні міркування у ній також є); а, по-друге, йдеться у ній про поїздку автора до Запорізької області України, а не до Болгарського царства, котре в ті роки було аж ніяк не радянським.

«Подорож у Даґестан» – книга Майка Йогансена, вперше видана 1932 р. Як і інші книжки про свої мандрівки, цей твір про подорож на Кавказ український письменник Майк Йогансен – дотепник і поет – наситив гумором та іронією, художністю та поетичністю, через що читач прочитає її напевно із задоволенням. У дорогу письменник прихопив із собою мисливську рушницю, адже однією з мет цієї поїздки було полювання на тамтешніх тварин, бо Йогансен був завзятим мисливцем, котрий цікаво висловлюється про мисливство у ряді своїх прозових та поетичних творів. Тож цю книжку можна в деякій мірі зарахувати, крім іншого, до категорії записок звіробоя про полювання. Крім оповіді про свої мандрівки Кавказом, Йогансен помістив у творі низку своїх віршів та оповідання «Шайба». Тут твір представлено за виданням 1933 року, в якому надруковано зокрема ті абзаци, вірші і розділи, які не були надруковані у публікаціях «Подорожі у Дагестан» років 1932 (у збірці «Три подорожі» видавництва «Література і Мистецтво», Харків-Київ) та 2016 (у збірці «Подорожі філософа під кепом» видавництва «Темпора», Київ).

«Під парусом на дубі» – книга Майка Йогансена, вперше видана 1933 р. Це художній репортаж про промислове рибальство у Дніпробузькому лимані Чорного моря (слово «дуб» у назві означає тип рибальського човна). Але Майк Йогансен був письменником, крім іншого, дуже дотепним, тож і художні репортажі про свої подорожі «нашпиговував» іронією та гумором. І ця книжка не виключення. «Я спробував списати їх з тією дозою любови і дружньої іронії, на яку вони заслуговують», – каже він про тамтешніх рибалок, з котрими мав нагоду поспілкуватися.

Остання книжка Йогансена «Кос Чагил на Ембі», надрукована 1936 року, – це книжка про нафтові промисли в Казахстані. * * *

Правопис перших видань книг дещо відрізняється від сучасного, тож тут деякі відмінності виправлені у відповідності до сучасних норм, але деякі залишені невиправленими для збереження, так би мовити, тогочасного літературного колориту. Примітки у виносках з видання «Майк Йогансен. Подорожі філософа під кепом», Київ, «Темпора», 2016 (додані літературознавцем Яриною Цимбал), а також примітки автора, котрі були надруковані в перших паперових виданнях.